Стан із мобільним зв’язком в областях України на сьогодні безпосередньо залежить від функціонування енергетичної системи: планові та термінові вимкнення електрики впливають на забезпечення живленням техніки, а широкомасштабні атаки рф на енергетичну інфраструктуру зробили електропостачання в багатьох регіонах непередбачуваним.
Чи зможуть українці хоча б телефонувати один одному під час блекаутів, що буде з мобільним інтернетом в Україні та яким чином енергетична криза позначається на вартості базових тарифів для населення – УНН обговорив з основними вітчизняними мобільними операторами.
Зараз будь-яка масштабна атака на енергетику автоматично впливає на телеком: чим триваліші та непередбачуваніші відключення, тим частіше абоненти залишаються без Інтернету й навіть без можливості зателефонувати рідним.
Держава та оператори звітують про “масштабне збільшення автономності мереж”. Однак за красивими словами ховається проста річ: зв’язок підтримується до тих пір, поки є змога залити паливо в генератори й встигнути зарядити акумулятори між вимкненнями.
Розрахунок на акумулятори й генератори: чи це справді допоможе
За інформацією Мінцифри, 100% базових станцій оснащено акумуляторами, більше третини – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори законтрактували додатково.
Це виглядає як повне посилення мережі зв’язку. Однак насправді батареї витримують лише невеликі вимкнення, а генератори є не скрізь, їх потрібно обслуговувати, заправляти й фізично захищати.
Так, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість відключень електроенергії на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го збільшилася до понад 16 годин на добу. За такого режиму батареї не встигають поповнюватися, і ніякі звіти про “збільшену автономність” не змінюють факту: там, де відсутнє стабільне електропостачання, зв’язок функціонує з перебоями.
Vodafone наводить інші дані: у Києві доступність мережі під час найдовших вимкнень не опускалася нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці відсотки мало радують абонентів, які саме в періоди найбільших вимкнень мають складнощі як при спробах зателефонувати рідним, так і при необхідності використати мобільний інтернет.
Регіональна нерівність: де працює майже 100%, обладнання, а де — як пощастить
Оператори по суті визнають: фактична якість зв’язку залежить не стільки від інвестицій, скільки від стану енергетики в конкретному регіоні. Там, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто вимикаються.
Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де працездатність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про функціонування понад 90% мережі в цілому по країні, Vodafone – про близько 87%.
Однак за цими усередненими цифрами майже завжди криються конкретні райони, які залишаються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не виходить дообладнати через розташування на дахах або технічні перешкоди. Аварійні бригади змушені вибирати, куди везти генератор і паливо в першу чергу, особливо коли одночасно потрібно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають обмеження: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повного поповнення заряду. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час вимкнення переходять на мобільний – зменшують час автономної роботи й ще швидше “витрачають” запас енергії. По суті, мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної діяльності, а не на реальний запас міцності.
Оператори рекомендують українцям економно користуватися інтернетом, уникати великого відеоконтенту, заживляти домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу.
Це практичні поради, але вони свідчать про інше: навіть після багатомільярдних інвестицій система залишається нестійкою і значною мірою перекладає відповідальність за її функціонування на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати мобільний зв’язок
lifecell звітує, що понад 94% його мережі можуть працювати автономно до 10 годин за умови повного заряду батарей. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюють більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.
Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Паливо, логістика, ремонт техніки, понаднормова робота інженерів, втрати через пошкодження інфраструктури – усе це враховується в тарифи. Vodafone відкрито заявляє, що проблеми зі світлом впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять заздалегідь. На практиці ж українці вже кілька разів бачили “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell каже, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на багатомільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” зазвичай посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не дає чіткої відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нової масштабної атаки на енергетику. Досвід минулих років показує, що ризик далекий від нульового.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок у час війни й блекаутів — ключова інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на кшталт супутникового DirecttoCell дійсно підвищують стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “нестабільним”.
Оператори роблять багато, але їхня стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більше шансів, що її ціну українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.