Від початку року в Україні діє єдина електронна пошта для направлення запитів до військового омбудсмена. Військовослужбовці, військовозобов’язані та їхні сім’ї можуть інформувати про утиски прав.
З початку цього року в Україні почала діяти уніфікована електронна пошта для відправлення звернень до військового омбудсмена. Повідомляти про утиски прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані та члени їхніх родин. УНН пояснює, куди адресувати та які нарікання братимуться до уваги.
Куди звертатися військовослужбовцям у разі утиску прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України у справах захисту прав військовослужбовців та рідних бійців.
З початку поточного року в Україні введено єдину електронну пошту для направлення звернень до військового омбудсмена. Її призначено для розгляду питань, які мають відношення до перебігу військової служби.
До військового омбудсмена з наріканням можуть звернутися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження зборів;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- люди, які на добровільній основі залучені до руху опору на тимчасово окупованих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до прямої участі в бойових діях;
- представники за дорученням чи законні представники людей, на яких поширюється чинність закону.
Нарікання військовослужбовців: як правильно оформити
Нарікання можуть бути індивідуальними чи колективними. Подавати їх можливо в усній чи письмовій формі. Надсилати поштою, факсом, телефоном чи на електронну пошту.
Усні нарікання подаються під час особистого прийому в омбудсмана чи працівника апарату Офісу або за допомогою технічних засобів електронного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові нарікання подаються у вільній формі.
Нарікання повинне містити:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- місце знаходження та/або електронна поштова адреса та/або відомості про інші технічні засоби електронного зв’язку для контакту із скаржником;
- суть та зміст нарікання;
- у разі подання нарікання представником скаржника – документи, що підтверджують повноваження для представництва інтересів особи;
- дата подання нарікання і підпис.
Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подання нарікання не є обов’язковим.
Два або більше нарікань, подані з одного і того самого питання, розглядаються разом.
Термін розгляду нарікання не може перевищувати десяти робочих днів з дня її отримання. Однак нарікання може бути розглянуте протягом трьох днів, якщо зміст нарікання дає підстави підозрювати потенційну шкоду для життя і здоров’я скаржника.
У разі якщо під час розгляду нарікання виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це негайно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні нарікання не беруться до уваги, окрім випадків, якщо анонімне нарікання стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.
За результатами розгляду нарікання приймається одне із наступних рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів нарікання для організації розгляду за компетенцією;
- повернення нарікання назад, якщо воно не належить до повноважень Офісу омбудсмена.
Про ухвалене рішення повідомляється скаржнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити.
Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмана або одного із його заступників, порядок яких затверджується омбудсманом.
Підставами для призначення перевірок є відомості, що свідчать про утиски прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримані з будь-яких джерел, у тому числі у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в медіа тощо.
У рішенні про призначення перевірки зазначаються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Термін проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, однак він може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав на той самий термін.
Під час проведення перевірки особи, які до неї залучені, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати інформацію і документи, що стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
- проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, що стосуються предмета перевірки.
За результатами перевірки складається висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність утиску прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення якої призвели до утиску прав;
- причини та умови, що призвели до утиску прав.
Зокрема, за результатами перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Захист прав військовослужбовців: які гарантії передбачає закон
Згідно із законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, у тому числі право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення житловим приміщенням;
- право на безоплатний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безоплатну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військовослужбовців, які звільняються зі служби, на отримання одноразової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування заподіяної шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право на участь у виборах і референдумах, створення своїх громадських об’єднань відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та художньої творчості;
- право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військовослужбовців;
- поновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військовослужбовців після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду і віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова повідомляла, що з 26 січня в Україні запрацював Офіс військового омбудсмана.
“Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого бюджету. Тому, ми не зможемо набрати граничну чисельність нашого штату. Однак, роботи багато. Лише за суботу-неділю ми отримали понад 320 звернень. Ще навіть до початку роботи Офісу, вдень ми отримували по 120 – 130 звернень військовослужбовців та їх родин”, – казала Решетилова.
Решетилова зазначала, що серед звернень, які вона отримувала, найбільше було – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади.
Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів. Проте зі звернень видно, що невиконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу і розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу
– зазначала Решитилова.
Також, за її словами, ще однією проблемою є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– повідомляла військовий омбудсмен.
Окрім того, ще однією з проблем було непоновлення після СЗЧ.
Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. В подальшому, навіть після постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– наголошувала Решитилова.