Державна податкова служба вже надала Мінфіну свої рекомендації щодо внесення змін до постанови Уряду №1165. Ці рекомендації передбачають зменшення кількості заблокованих податкових накладних, спрощення процесу реєстрації, підвищення ефективності автоматизованого моніторингу та зменшення адміністративного навантаження.
Голови Державної податкової служби Руслан Кравченко
Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко ініціював внесення змін до порядку зупинення реєстрації податкових накладних. Служба вже внесла свої пропозиції Мінфіну щодо внесення змін до постанови уряду №1165. Про це йдеться в повідомленні прес-служби ДПС.
«Я запропонував зміни щодо процесу припинення реєстрації податкових накладних. Розширюємо функціональність системи СМКОР. Державна податкова служба внесла Мінфіну свої пропозиції щодо внесення змін до постанови Уряду №1165. Йдеться про зменшення кількості заблокованих податкових накладних, оптимізацію процесу реєстрації, підвищення ефективності автоматизованого моніторингу та зменшення адміністративного тиску. Є шість критичних змін. Ми очікуємо, що це зменшить кількість заблокованих рахунків-фактур, особливо виграючи від тих, хто працює прозоро. Схеми та ухилення від сплати податків не допускаються!» – заявив Руслан Кравченко.
Пропоновані зміни такі:
- Підвищено пороги безумовної реєстрації рахунків-фактур – максимальна сума поставки зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн. Скориговано умову щодо кількості платників, для яких керівник може обіймати подібну посаду (наразі 3, планується збільшення до 5).
- Операції на невеликі суми (до 10 000 грн) будуть реєструватися без затримки , оскільки поточний ліміт становить 5 000 грн. Загальний ліміт обсягу таких операцій у поточному місяці буде збільшено до 3 млн грн (зараз – 500 тис. грн).
- Перевірку податкових накладних стало простіше для підприємств, які працюють у зонах потенційного ризику бойових дій, де зараз немає активних конфліктів . Також пропонується пришвидшити обробку рахунків-фактур, пов’язаних з експортними операціями, якщо їх коди збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і платник податку вважається низькоризиковим.
Зменшиться бюрократія з виключенням платників зі списку ризикових суб’єктів – рахунки-фактури автоматично реєструватимуться, якщо підприємство має сприятливу податкову історію та відповідає зазначеним умовам. - Доопрацьовано механізм автоматичного врахування таблиць даних платника – мінімізовано необхідність подання документів на розгляд таблиці.
- Внесення змін до окремих показників позитивної податкової історії – більша кількість підприємств матиме право використовувати такі показники . Зокрема, збільшено ліміти обсягу операцій з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 тис грн до 500 тис грн, а також переглянуто критерії щодо кількості платників, яких може контролювати керівник (наразі 3, планується 5).
- Змінено критерій ризиковості операцій щодо розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товарів від неплатника ПДВ , тобто подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів більше не буде вважатися ризиком (зараз – 30). Це зменшить ймовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.
«Я сподіваюся, що запропоновані зміни отримають підтримку Мінфіну та Кабінету Міністрів. Я підтримую постійну комунікацію з бізнесом. Майже в кожній області, де я побував, близько половини звернень підприємців стосуються недоліків у роботі Держкомрозвитку України», – зазначив Руслан Кравченко.
Голова податкової наголосив, що служба створила 29 центрів в регіонах, де податківці надають максимальну допомогу підприємцям щодо призупинення накладних та виведення з категорії ризику. У лютому відсоток заблокованих рахунків скоротився майже вдвічі – до 0,39%, а з початку року з категорії ризикових виведено 9300 підприємств.
Що відомо про Руслана Кравченка?
31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка головою Державної податкової служби (ДПС). Колишній голова Київської обласної військової адміністрації (КОВА) і досвідчений прокурор очолили найважливіший фіскальний орган країни, який є життєво важливим для фінансування обороноздатності під час війни.
Призначення Кравченка означало зміну сфер впливу всередині країни. Тривалий час контакти ЕП у бізнес-середовищі та серед політиків називали «куратором» податкової служби голову профільного комітету ВР Данила Гетьманцева. Вони стверджували, що він контролював усі процеси в службі, включно з системою адміністрування ПДВ. Крім того, посаду заступника голови ДФС обійняв колишній помічник Гетьманцева Євген Сокур.
Сам Гетманцев постійно заперечує свій вплив на податкову службу, хоча неодноразово обговорював цей вплив у своїх соцмережах. Наприклад, він організував звільнення керівників регіональних податкових служб, причетних до корупції. Після оголошення про призначення Кравченка Гетьманцев публічно подякував колективу ДПС, а потім кілька днів звітував про досягнення податкової служби, демонструючи слайди із заздалегідь підготовленої презентації.
Тим не менш, виявляється, що «гетьманцевська доба
