МВФ вимагав прозорості, але отримає корупційні ризики: що не так із законопроєктом Гетманцева про МВФ?

Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев замість того, щоб проводити справжні реформи, спрямовані на захист вкладників, представив законопроект №13007, обґрунтувавши це положеннями МВФ. На думку експертів, це законодавство не тільки розширює повноваження DGFFO, але й робить його повністю ручним, що потенційно може сприяти розвитку широкомасштабної корупції.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев

МВФ наполягає на прозорості роботи Фонду гарантування вкладів, а законопроект №13007 лише посилює корупційний потенціал. Цей закон, ініційований Данилом Гетманцевим, розширює повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, перетворюючи його на майже нерегульовану установу, позбавлену належного судового нагляду. У результаті вкладники можуть втратити право на оперативне відшкодування своїх коштів, а процес переведення активів з ліквідованих банків може перетворитися на приховану та корупційну операцію.

Україна багато років співпрацює з Міжнародним валютним фондом (МВФ), дотримуючись своїх зобов’язань щодо реформування фінансової системи. Основною вимогою МВФ є вдосконалення законодавчої бази, що регулює діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Зокрема, міжнародні партнери виступили за проведення відкритого конкурсу на призначення директора-розпорядника ФГВФО для забезпечення прозорості та незалежності цієї установи. Ще одна умова – впровадження ефективних механізмів контролю за діяльністю фонду. Однак замість того, щоб провести суттєві реформи для захисту вкладників, Данило Гетманцев використав вимоги МВФ як обґрунтування для подання законопроекту №13007. Цей закон не лише розширює повноваження ФГВФО, а й робить його повністю ручним, закладаючи основу для значної корупції, стверджують експерти.

Розширення повноважень ФГВФО: контроль без звітності

Запропонований закон суттєво посилює роль Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, фактично перетворюючи його на нерегульований орган. Це означає, що при значному розширенні можливостей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не буде механізму громадського контролю за його функціями. Згідно з положеннями документа, Фонд матиме повноваження:

  • самостійно приймати рішення щодо управління активами ліквідованих банків без прозорих методів оцінки;
  • позбавити вкладників права на своєчасне відшкодування їм коштів;
  • обмежити можливість законного оскарження своїх дій.

Зокрема, поданий Гетманцевим законопроект має на меті фактично позбавити вкладників права на оперативне відшкодування та скасувати прозорі системи компенсацій. Нардеп також має на меті протиправне позбавлення майнових прав клієнтів банку, що ліквідується, які скористалися послугами ескроу, якщо вони не вимагають своїх коштів протягом 90 днів з моменту отримання відповідного повідомлення. Аналогічний порядок привласнення чужих коштів передбачено в законопроекті для акціонерів і кредиторів, які вчасно не подали відповідну претензію. Така законодавча дія суперечить конституційній нормі України щодо права на вільне володіння власністю.

Гетманцев також прагне суттєво розширити можливості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо управління активами, водночас фактично позбавивши учасників процесу ліквідації банку можливості домагатися судового перегляду рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, пропонується обмежити термін оскарження учасниками процесу ліквідації банку в суді рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише одним місяцем. Це суперечить основним принципам цивільного права та створює умови для потенційних зловживань з боку відповідальних посадових осіб.

«Місячний термін для оскарження рішень ФГВФО є невиправдано коротким і суттєво ускладнює доступ до правосуддя для вкладників, бізнесу та інших зацікавлених осіб. Враховуючи складність фінансових спорів, необхідність аналізу документації, збору доказів та залучення експертів, такий обмежений термін фактично позбавляє громадян можливості отримати належний захист», — стверджує Дмитро Касьяненко, засновник юридичної компанії «Касьяненко та партнери». юридичної фірми, повідомили УНН.

Він зазначив, що вкладники, чиї права були порушені, часто пізно дізнаються про протиправні дії, і на момент появи інформації можливість оскарження вже втрачена.

«Один місяць — критично недостатній термін, оскільки отримання офіційних відповідей від державних структур може тривати довше. Крім того, слід визнати, що оскарження дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як правило, потребує ретельного фінансово-правового аналізу, а у випадках порушень у процесі продажу активів — залучення судових експертів. Введення такого обмеження створює середовище для зловживань. посадовими особами та суттєво ускладнює можливість перегляду оскаржуваних рішень», – уточнив адвокат.

Він наголосив, що це не узгоджується зі статтею 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також не відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка встановлює розумні строки для звернення до суду.

Касьяненко виділив кілька чітких сценаріїв, які показують, що місяць – це недостатньо. Наприклад, активи ліквідованого банку можуть бути продані за значно заниженою ціною через змову між учасниками торгів, а вкладник дізнається про це лише після закінчення відведеного часу. Бувають також випадки, коли подані до суду документи містять технічні чи юридичні неточності, для усунення яких потрібен час, а заявник може просто не встигнути подати виправлені докази.

Крім того, у багатьох випадках фізичні особи не отримують своєчасної інформації про аукціони чи укладені угоди, що не дозволяє їм діяти оперативно. Це явно суперечить принципу рівного доступу до правосуддя.

«Мінімально розумний строк для оскарження таких рішень має становити не менше трьох-шести місяців, як це прийнято для більшості спорів у господарському та адміністративному судочинстві. Щоб запобігти зловживанням і порушенням прав громадян, слід запровадити винятки, які б дозволяли продовжувати строки оскарження у випадках, коли особи не мали змоги довідатися про те, що такі рішення не можуть бути оскаржені», — зазначив він.

Источник

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *