Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев замість проведення справжніх реформ, спрямованих на захист вкладників, подав законопроект №13007, обґрунтовуючи вимоги МВФ. Це законодавство не тільки розширює повноваження DGFFO, але й перетворює його на повністю ручну установу, що потенційно відкриває шлях для масштабної корупції, на думку експертів.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев
У той час як МВФ наполягає на прозорості діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, законопроект №13007 лише підвищує корупційні ризики. Ініціатива Данила Гетманцева посилює авторитет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, перетворюючи його на майже неконтрольовану організацію, позбавлену належного судового нагляду. У результаті вкладники можуть втратити своє право на швидке відшкодування, а процес передачі активів з банкротних банків може перетворитися на таємну та корупційну практику.
Україна багато років співпрацює з Міжнародним валютним фондом (МВФ), виконуючи свої зобов’язання щодо реформування фінансового сектора. Основною вимогою МВФ є посилення законодавства, що регулює діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Зокрема, міжнародні партнери наполягали на відкритому конкурсі на призначення директора-розпорядника ФГВФО, забезпечуючи прозорість та незалежність установи. Крім того, вони закликали до ефективних механізмів моніторингу діяльності фонду. Однак замість проведення справжніх реформ, спрямованих на захист вкладників, Данило Гетманцев використав вимоги МВФ як привід для внесення законопроекту № 13007. Цей закон не тільки розширює повноваження ФГВФО, але й робить його повністю ручним, створюючи передумови для значної корупції, за оцінками експертів.
Розширення повноважень ФГВФО: контроль без звітності
Запропонований закон передбачає суттєве посилення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, фактично перетворюючи його на нерегульовану установу. Тобто при значному розширенні можливостей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не буде жодної системи громадського контролю за його діяльністю. Відповідно до положень, викладених у документі, Фонд матиме можливість:
- самостійно приймати рішення щодо управління активами ліквідованих банків без прозорих механізмів оцінки;
- відмовляти вкладникам у їх праві на швидке відшкодування;
- обмежити можливість судового оскарження його дій.
Зокрема, запропонований Гетманцевим законопроект має на меті фактично позбавити вкладників прав на своєчасне відшкодування та скасувати прозорі рамки компенсації. Нардеп також прагне протиправно позбавити майнових прав клієнтів банку, що ліквідується, які скористалися ескроу-сервісами, якщо вони не витребують свої кошти протягом 90 днів з дня відповідного повідомлення. Подібна процедура для привласнення коштів, що належать іншим особам, описана в законопроекті для акціонерів і кредиторів, які не подали претензії вчасно. Такі законодавчі заходи суперечать гарантіям Конституції України права на вільне володіння власністю.
Гетманцев також має намір суттєво розширити можливості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в управлінні активами, одночасно фактично прибравши для учасників процесу ліквідації банку можливість судового перегляду рішень ФГВФО. Крім того, пропонується обмежити термін оскарження учасниками процесу ліквідації банку в суді рішень ФГВФО лише одним місяцем. Це підриває основоположні принципи цивільного законодавства та створює можливості для зловживань з боку відповідальних посадових осіб.
«Місячний термін для оскарження рішень DGFFO є надто коротким і серйозно ускладнює доступ до правосуддя для вкладників, бізнесу та інших зацікавлених сторін. У світлі складності, притаманної фінансовим спорам, необхідності аналізу документів, збору доказів і залучення експертів, такий стислий термін фактично позбавляє людей їхнього права на повноцінний захист», — Дмитро Касьяненко, засновник фонду. Адвокатська фірма «Касьяненко і партнери», зазначила УНН.
Він зазначив, що вкладники, чиї права були порушені, часто виявляють неправомірні дії надто пізно, і до моменту, коли інформація з’являється, можливість оскарження вже закінчилася.
«Місяць — тривожно малий термін, адже навіть отримання офіційних відповідей від державних органів може тривати довше. Крім того, слід враховувати, що оскарження дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як правило, потребує ретельного фінансово-правового аналізу, а у випадках виявлення порушень у процесі продажу активів — залучення судових експертів. Встановлення такого обмеження створює умови для службових правопорушень та суттєво ускладнює можливість розгляду. оскаржуваних рішень», – уточнив адвокат.
Він наголосив, що це суперечить статті 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також суперечить практиці Європейського суду з прав людини, який встановлює розумні строки для звернення до суду.
За словами Касьяненка, є кілька чітких сценаріїв, які показують, що місяця недостатньо. Наприклад, активи ліквідованого банку можуть бути продані за значно заниженою ціною через змову учасників, про що вкладник дізнається лише після закінчення встановленого терміну. Бувають також випадки, коли судові подання містять технічні чи юридичні неточності, виправлення яких потребує часу, залишаючи заявнику недостатньо часу для представлення виправлених доказів.
Крім того, у багатьох випадках фізичні особи просто не отримують своєчасних повідомлень про аукціони чи укладені угоди, позбавляючи їх можливості діяти оперативно. Це явно порушує принцип рівного доступу до правосуддя.
«Мінімально розумний строк для оскарження таких рішень має становити не менше трьох-шести місяців, як це передбачено для більшості спорів у господарському та адміністративному судочинстві. Для запобігання зловживанням і порушенням прав громадян необхідно встановити винятки щодо продовження строків оскарження, коли особа не змогла своєчасно дізнатися про порушення або зіткнулася з бюрократичними перешкодами.
