В різних культурах по-різному відносяться до теми кишенькових грошей у дітей. Десь не прийнято видавати гроші на кишенькові витрати, десь держава рекомендує батькам, коли та скільки потрібно давати дітям. В Україні єдиного підходу немає. Хтось вважає кишенькові гроші пустощами та надмірністю, хтось — життєвою необхідністю, інформує Ukr.Media.
Психологи та фахівці з фінансів вважають, що при грамотному підході кишенькові гроші стають для дитини не розвагою, а інструментом, який навчить його фінансової грамотності. А ця навичка не менш важлива для дорослого життя, ніж уміння писати, читати та рахувати.
Кишенькові гроші: за і проти
В нашій країні немає закону, за яким батьки зобов'язані видавати дітям кишенькові гроші (приміром, в Німеччині влада рекомендує батькам, скільки євро в місяць видавати дітям різного віку). Рішення, давати чи не давати, завжди залишається за сім'єю. Але правильному поводженню з фінансами, дитину можуть навчити тільки батьки.
Аргументи противників кишенькових грошей:
- все необхідне у дитини й так є;
- він все одно витратить їх на дурницю;
- він не буде знати ціну грошам;
- він стане жадібним, буде шантажувати батьків.
Такі ризики дійсно існують, якщо батьки не намагаються виховати в дитині правильне ставлення до грошей, а просто відкуповуються від нього:
- дають дитині безсистемно великі суми;
- не підказують, як раціонально використовувати гроші;
- не обговорюють з дитиною його нерозумні витрати, а лають його за них;
- використовують метод батога і пряника — дають або не дають гроші залежно від поведінки дитини.
Аргументи прихильників кишенькових грошей:
- дитина навчиться ставити та досягати фінансові цілі;
- оцінить переваги фінансової незалежності;
- зрозуміє ціну грошам, навчиться зберігати та витрачати з розумом;
- не тільки навчиться користуватися готівкою, але й опанує сучасні засоби платежу (банківську карту, електронний гаманець) — при підтримці батьків;
- не буде комплексувати на тлі однолітків, у яких є гроші на кишенькові витрати, — а це важливо для підлітків.
Такий позитивний вплив кишенькових грошей можливий, тільки якщо самі батьки діють відповідально:
- видають дитині регулярно невеликі суми (незалежно від його поведінки чи оцінок в школі);
- допомагають підібрати інструменти для накопичення (будь то конверт, скарбничка або банківська картка);
- обговорюють з дитиною його витрати, його права та обов'язки щодо грошей, діляться своїм досвідом, аналізують його досвід — тема грошей не повинна бути сороміцькою і незручною;
- дотримуються правил: наприклад, якщо дитина витратила усі гроші, видані йому на тиждень, за день і просить ще — йому доведеться почекати призначеного дня.
Загалом психологи одностайні в тому, що кишенькові гроші важливі для формування фінансової грамотності дитини, але лише при правильному відношенні батьків до цього питання.
З якого віку можна давати дітям гроші та скільки?
Як правило, з 6 років діти вже прагнуть самостійності: «Мама, ти відійди, як ніби я один купую». Так що дошкільнятам вже можна видавати невеликі суми. Як правило, чим дитина старша, тим більше кишенькових грошей вона отримує, і тим вища відповідальність за те, як вона розпоряджається своїми коштами.
Розмір суми в першу чергу залежить від доходів і витрат сім'ї. Можливо, буде розумно поцікавитися (у дитини, в інших батьків, у вчителя), скільки в середньому видають його однокласникам. Важливо дотримати баланс, щоб дитина не відчувала себе обділеною, але і не виглядала недоречно багатою на тлі інших дітей.
Чи платити дітям за домашню роботу?
Не варто монетизувати турботу один про одного, адже домашня робота — це спільна сімейна справа. У дитини є обов'язки: ходити до школи, робити уроки, підтримувати порядок у своїй кімнаті, допомагати батькам по господарству. Але можуть бути екстраординарні завдання, які дитина виконає (самостійно або з допомогою дорослих), отримавши за це гроші. Наприклад, фарбування паркану у сусідки на дачі, налаштування комп'ютера або створення сайту.
Чи потрібно контролювати витрати дитини?
Так, але потрібно робити це делікатно, щоб контроль не перетворився на стеження і щоб дитячі кишенькові гроші не стали батьківськими. Довіра з боку дорослих у питанні кишенькових грошей так само важлива, як і відповідальність з боку дитини.
Зараз є фінансові інструменти, з якими дитина відчуває відповідальність за свої гроші, а батьки можуть ненав'язливо стежити за їх витратами. Наприклад, у деяких банках можна завести додаткову картку до свого рахунку, встановити на ній ліміт і видати її дитині — вона зможе розпоряджатися картою самостійно. Батько буде отримувати повідомлення про всі операції та стежити за витратами дитини: скільки та на що він витратив, скільки накопичив.
Помилки та бездумні витрати неодмінно будуть, але за ними повинні йти й витягнуті уроки — така ціна фінансової грамотності.
Як допомогти дітям навчитися збирати, ставитися до грошей розумно і раціонально?
Рекламні слогани кричать: «Купи зараз, візьми в кредит, живи одним днем». У пастку споживацтва потрапляють і дорослі, що вже говорити про дітей? Важливо донести до дитини логічну послідовність: «У мене є мета, я обмежую себе в чомусь заради неї, я дію послідовно і наближаюся до неї, в підсумку я досягаю мети». На прикладі грошей цей зв'язок можна побачити максимально чітко: або я купую собі морозиво кожен день, або через пів року я зможу купити бажану іграшку. І в подальшому житті це розуміння дуже стане в нагоді дитині.
Інструменти, які дитина може використовувати для накопичення
Скарбничка
Класична запаяна скарбничка підходить для маленьких дітей, які тільки почали отримувати свої особисті гроші. Для старших дітей вона не дуже зручна, тому що неможливо зрозуміти, скільки грошей у неї вже є і скільки залишилося накопичити. Дітям так і хочеться розбити її та перевірити, скільки ж там. Можна замість скарбнички завести банку з кришкою і відзначати на ній, скільки накопичено і скільки залишилося до мети.
Візуалізація
Запропонуйте дитині намалювати те, на що вона хоче накопичити, і повісьте малюнок на чільне місце. Можна прикріпити до малюнка конверт, у якому дитина буде збирати потрібну суму.
Список «Я хочу»
Найпростіший список бажань теж допомагає концентруватися на цілі.
Банківська карта або електронний гаманець
Це більш просунутий спосіб, який підходить для підлітка, але завести картку або гаманець доведеться дорослому. Дитина може стежити за своїм балансом за допомогою програми на телефоні. Роблячи накопичення, він може бачити, скільки грошей вже є і скільки залишилося до мети — а це мотивує збирати далі.
Почніть з себе
Якщо батьки не випускають з рук телефон і їдять перед телевізором, а дитині забороняють це робити, буде така заборона мати сенс? Це стосується і фінансового виховання.
Правила фінансової грамотності для дорослих:
- вести облік доходів і витрат;
- не витрачати більше, ніж заробляєш;
- не брати безладно кредити;
- використовувати фінансові інструменти для заощадження і накопичення грошей;
- мати фінансову «подушку безпеки»;
- знати, де знайти потрібну інформацію про фінанси та фінансові інструменти;
- з'ясувати, куди варто звернутися, якщо ваші фінансові права порушені.
Якщо батьки беруть кредити на предмети розкоші, але нехтують формуванням заощаджень, чергують кидання грошей на вітер з режимом жорсткої економії, чи зможуть вони прищепити дитині розумне ставлення до грошей? Для дорослих, з яких діти беруть приклад, важливо виважено ставитися до своїх витрат, бути фінансово обачними та контролювати доходи та витрати.
Джерело: ukr.media
