Коли на роботі — дім і сім'я, це спочатку дуже мило, тепло і зворушливо. Чаювання різні з ватрушками, спільні вилазки на природу, самодіяльність, конкурси, закриті чати для спілкування, інформує Ukr.Media.
Усі один одного пригощають, проводять час у неформальній обстановці, отримують від начальства подарунки до свят, можуть поділитися особистим і отримати підтримку.
І всі дружать. Або взагалі як родичі. Начальник так і каже: "ми одна сім'я!". Все це дійсно дуже мило. Спочатку. І ззовні.
А потім між "родичами" починаються сварки та чвари. Всі лізуть один одному в душу. Обговорюють особисті стосунки. Дають поради і розпитують.
На одній такій роботі керівник заборонив співробітнику одружуватися зі співробітницею із заплямованою репутацією, — це керівник так казав. Навіть збори провели, як у старі часи. Висловлювали свою думку про ці стосунки.
А на іншій роботі начальник був фанатом спорту та риболовлі. І співробітники бігали, стрибали, проводили естафети, ловили рибу у вихідні. Хоча хотіли б побути з сім'єю! Але ваша сім'я — це ваш колектив, так начальник пояснював. Тих, хто товстіший, змушували худнути. Стежили, що така повна людина в їдальні бере.
А на ще одній такій "сімейній роботі" власниця бізнесу була любителькою танців. Сучасних. І співробітники вчилися танцювати тверк, інші оригінальні танці освоювали — на жердині. Хто найкраще танцював, тому премія і підвищення. Співробітникам в середньому було за п'ятдесят. Танці їм не подобалися. Але ж вони були сім'єю!
Багато ненормальних ситуацій буває на таких роботах. Всі когось обговорюють, втручаються в чуже життя, нав'язують заходи, вечірки, непотрібну відвертість… І спочатку це подобається. Так тепло, по-сімейному! А потім почуваєшся як у пенітенціарному закладі. У в'язниці, простіше кажучи. Або в психіатричній лікарні. Або в секті.
І немає жодних меж, ти про всіх все знаєш, про тебе все знають, аж до кольору білизни. І спокійно розпоряджаються твоїм часом, — в сім'ї він спільний. Лізуть у душу. Завалюють безкоштовною роботою — ми ж сім'я. Нав'язують спільні розваги, біг у мішках і танці. А можуть і втягувати в незаконні справи, в ризиковані угоди та проєкти. Ми ж сім'я! Як італійські мафіозі…
Найбільша небезпека підміни робочих відносин "сімейними" — межі зміщуються. І величезного значення набувають емоційні стосунки. Вас можуть по-сімейному облаяти, влізти у ваше життя, змусити терпіти витівки інших "членів сім'ї", примусити до відвертих розповідей, покарати мовчанням або окриком…
Робота — не дім і не сім'я. На роботі людина заробляє гроші своїми трудовими навичками. Сім'я вдома. А на роботі — колеги. І керівник, права якого юридично визначені. Це не батько і не чоловік. А якщо поводиться як чоловік або батько, він трохи ненормальний. Або маніпулятор, який хоче вас перетворити на раба.
Рабів теж же вважали членами сім'ї в Стародавньому Римі. І теж влаштовували їм свята-сатурналії, пригощали і вивозили на природу. Змагання влаштовували між ними. І вирішували, кому з ким жити і як. Але за роботу платити не поспішали. І трудовий розпорядок був такий: господарі відпочивають, раби працюють і прислуговують. Ми ж сім'я! Такі у нас порядки сімейні.
Сім'я — вдома. На роботі — колеги. І з колегами можуть бути прекрасні стосунки. Якщо є дистанція і взаємна повага. І зосередженість на спільній меті. На спільній праці.
Коли на роботі "сім'я", можуть почати руйнуватися справжні сімейні стосунки. А можна залишитися на самоті і не створити власну сім'ю, раз сім'я ніби вже є. Але це підміна нормальних стосунків. Підміна здорової сім'ї.
Тому не варто грати "в будиночок", як у дитинстві. І краще тримати розумну дистанцію, не відвертатися, не обговорювати інших "по-сімейному", вихідні та свята проводити з близькими, не надто захоплюючись корпоративами. І зосередитися на результатах своєї праці. Поступово на вас перестануть тиснути. А може, й самі отямляться…
А якщо все одно будуть наполягати і втягувати в сімейні стосунки — треба подумати про іншу роботу. Рано чи пізно доведеться піти. Після чергового "сімейного конфлікту"…
Джерело: ukr.media
