На українські банки чекає нова хвиля закриття

Нацбанк запустив стрес-тестування банків, повідомила його прес-служба. Повний список структур, які чиновники збиралися перевіряти, був відомий раніше:

  • Приватбанк,
  • Ощадбанк,
  • Альфа-Банк,
  • Райффайзен Банк Аваль,
  • Укрексімбанк,
  • ПУМБ,
  • Укргазбанк,
  • УкрСиббанк,
  • ОТП Банк,
  • Креді Агріколь Банк,
  • Банк Південний,
  • ТАСкомбанк,
  • Кредобанк,
  • Ощадбанк,
  • ПроКредит Банк,
  • Укрсоцбанк,
  • Мегабанк,
  • Банк Креді Дніпро,
  • Універсал Банк,
  • А-Банк,
  • Промінвестбанк,
  • Ідея Банк,
  • Банк Восток,
  • МТБ Банк,
  • Банк інвестицій та заощаджень
  • Індустріалбанк,
  • Банк Глобус,
  • Міжнародний інвестиційний банк,
  • Банк Форвард.
  • Одночасно НБУ почав другий етап оцінки стійкості банків. Обробляє результати аналізу якості активів, які були підтверджені аудитом незалежних компаній, інформує Ukr.Media.

    Банкам знову знадобляться гроші для збільшення капіталів. Скільки — невідомо. До кінця незрозуміло, скільки саме банків будуть змушені підвищувати капіталізацію. Єдине, що сказали в НБУ — доведеться докапіталізувати менше структур, ніж після попередніх стрес-тестів.

    «Кількість банків, що потребують вливання капіталу за базовим і негативним сценарієм стрес-тесту, зменшиться у порівнянні з попереднім роком», — йдеться в аналітичному звіті регулятора.

    Як відомо, у 2018 р. капіталізація потрібна була 8 банкам, від яких треба було збільшення капіталу на 6,1 млрд. грн.

    Капітал у буфер

    Це тільки одна стаття витрат. Але буде й інша. Збільшувати капітали доведеться не тільки тим банкам, які не зможуть довести свою стресостійкість під час нацбанківського тесту. А всім без винятку.

    Нацбанк нагадав підопічним про свою постанову №312 далекого 2015 року, якою від банків вимагалося формування буфера капіталу. Починаючи з 1 січня 2020 року, тобто для виконання нормативу нарощувати капітали потрібно вже зараз. Щоб виконати нові нормативи:

    • на 1 січня 2020 року — 0,625%,
    • на 1 січня 2021 року — 1,25%,
    • на 1 січня 2022 року — 1,875%,
    • на 1 січня 2023 року — 2,5%.

    «Буфер розраховується в прив'язці до нормативу Н3 — рівнем адекватності основного капіталу. Нічого нового тут немає, це вимоги по Базелю. В першу чергу, від них постраждають банки зі значною часткою додаткового капіталу, і невеликими основними капіталами. Регулятор домагається зменшення допкапіталу: зазвичай це нерозподілений прибуток, тобто банкам доведеться знижувати офіційний показник прибутковості. Структурам потрібно буде збільшувати основний капітал. Це призводить до подорожчання утримання банку, і в першу чергу б'є по невеликим банкам, кількість яких може знову скорочуватися», — пояснив фінансовий експерт Василь Невмержицький.

    Про нову хвилю закриття банків кажуть і інші фінансисти.

    «Акціонери вкрай негативно ставляться до питання збільшення банківських капіталів. Не готові більше на них витрачатися. Причому, йдеться як про українських власників, так і про іноземців. Тому не виключаю, що багато хто знову почнуть переосмислювати свій банківський бізнес. Вирішуватися на закриття банків і вихід з нашого фінансового ринку», — резюмував фінансовий експерт Владислав Кравець.

    Джерело: ukr.media

    No votes yet.
    Please wait...
    Поделитесь с друзьями

    Ответить

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *