Українці залишаються без квартир не тільки через чорних нотаріусів. Тепер житло забирають кредитори. Підписавши договір, українці самі погоджуються віддати свою нерухомість під заставу.
Причому інколи кредитори створюють умови, які унеможливлюють вчасне повернення боргу. Про те, як працюють схеми і що варто знати кожному, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Чорні нотаріуси та рієлтори вже в минулому: як зараз забирають квартири українців
Випадки, коли квартиру зареєстрували за фальшивим документами, тому що реєстратор свідомо порушив закон та взяв участь у рейдерстві, – рідкість. Такий «відвертий» кримінал у значних масштабах уже в минулому. Хоча і таке трапляється. Наприклад, у кінці минулого року в Києві повідомили про підозру в шахрайстві двом чоловікам, які намагались заволодіти квартирою пенсіонера за фальшивими документами. А ще до повномасштабної війни у Донецькій області викрили поліцейського, який погрозами вимагав від чоловіка продати свою квартиру за 50 тис. грн, тоді як справжня ціна становила 12 тис. доларів.
Значно частіше українці позбуваються свого житла через кредити. Існує ціла низка компаній, які дають кошти в борг під заставу нерухомості. Такі компанії активно розміщують свою рекламу, їхні сайти легко знайти в мережі. Один із прикладів – Royal Standard Group. У повідомленнях вони пропонують кредит під заставу квартири від 18% річних у гривні, однак це мінімальна ставка. За вимогою Нацбанку компанія опублікувала умови кредиту. У них йдеться про те, що реальна річна процентна ставка сягає до 400% річних.
За тією ж вимогою Нацбанку на сайті опублікували і приклад типового договору. Його пропонують укласти із ТОВ «Гелексі Фінанс». Умови відповідають чинному законодавству, а в одному із пунктів чітко сказано: якщо не повернути гроші, то компанія має право на «стягнення на заставлене майно».
У реєстрі судових рішень є купа справ, у яких незадоволені клієнти намагаються оскаржити умови договору зі вказаною ТОВ. Наприклад, минулого року у Львівській області (справа № 456/2541/22) у судах з клієнта намагались стягнути 207 620 грн. Причому він брав всього 120 тис. грн. Решта – відсотки та штрафи. А в Києві у суді знаходиться справа 756/16876/23: ТОВ забрала у боржника квартиру загальною площею 45,5 кв.м. Він оформив кредит, але не сплачував його вчасно.
